«Це стосується прав конкретних людей і людських доль», – юристка БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна про проблеми та виклики ВПО в Україні

З початку збройного конфлікту на Сході України на обліку в Міністерстві соціальної політики перебуває близько 1,5 млн громадян, які мають статус внутрішньо переміщеної особи. Вони були змушені покинути свій дім та нажите роками майно на окупованій бойовиками території, тому що обрали безпеку та життя під мирним незалежним небом. Але перш за все це громадяни, які обрали Україну.

Про проблеми, з якими сьогодні стикаються ВПО, війну на Сході України, державну політику інтерни Верховної Ради України говорили на зустрічі з Еліною Шишкіною – народною депутаткою України 6 скликання, аналітиком з юридичних питань благодійного фонду «Право на захист», експерткою групи «Судова реформа» Реанімаційного пакету реформ.

Благодійний фонд «Право на захист» займається моніторингом порушення прав і надання прямої юридичної допомоги ВПО, а також іншим групам населення, які постраждали в результаті конфлікту.

«Це стосується прав конкретних людей і людських доль», – саме так коротко характеризує важливість допомоги ВПО Еліна Шишкіна.

Експертка в команді благодійного фонду займається одним з найважливіших напрямків – питаннями майна, компенсації за зруйноване житло і можливістю отримання ВПО тимчасового або соціального житла.

 

КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ЖИТЛО НІХТО НЕ ОТРИМАВ

За словами пані Еліни, станом на сьогодні кількість зруйнованих будинків – 17 тисяч. І ця цифра надалі зростає, адже бойовики продовжують стріляти. Сума компенсації за зруйноване житло коливається від 1,5 до 2 млн грн. Нескладні підрахунки показують, загальна сума надзвичайно велика і непередбачена бюджетом України.

«Усі ми розуміємо, що в держави таких коштів немає. Окрім того, за всі ці роки держава не розробила навіть механізм поетапної компенсації за зруйноване житло або заміну компенсації на житлову допомогу, щоб хоч якось покращити ситуацію. Ось така в нас державна політика щодо ВПО», – розповідає пані Еліна та зазначає, що за всі роки конфлікту компенсації ніхто так і не отримав.

Вона наголошує, що держава взагалі не дбає про ВПО. У бюджеті передбачено тільки щомісячну адресну допомогу для ВПО, але з кожним роком вона зменшується, хоча кількість ВПО не змінюється – це 1,5 млн людей. Адресної допомоги вистачає лише на оплату «комуналки» .

2018.07.05._shyshkina_1.jpg

ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВПО, ЇХ ПІДТРИМКИ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ НЕМАЄ

Виходячи з того, що адресна допомога зменшується і немає її диверсифікації, БФ «Право на захист» приходить до висновку, що як такої державної політики щодо ВПО, їх підтримки і реінтеграції – оскільки всі говорять про кінцеву мету – реінтеграція ВПО – немає.

Пані Еліна нагадала, що до 20 квітня 2018 року використовувався термін антитерористична операція – АТО, а це породило безліч проблем юридичного плану.

«Є Закон України «Про боротьбу з тероризмом», який і застосовується до АТО. У Ст. 19 говориться про те, що відшкодування завданої терористичним актом шкоди покладається на державу. Але на цьому все і закінчується. Ця норма мала б мати імплементаційний механізм. Повинна бути законодавча база, яка б розписувала, як відбувається відшкодування, але її немає. Формально компенсація покладена на державу, але реально винних не знайти, тому що механізму відшкодування коштів немає», – розповідає Еліна Шишкіна.

 

ТЕПЕР УСЯ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА РОСІЇ, А ЦЕ ПАТОВА СИТУАЦІЯ

За словами спікерки, нещодавно ухвалений Закон №2268 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», який усі знають як Закон про реінтергацію Донбасу, навіть погіршив ситуацію для ВПО. Тому що зараз уся відповідальність покладається на державу-агресора – Російську Федерацію.

«Це правильно, але тепер фактично держава Україна знімає з себе будь-яку відповідальність за відшкодування завданих громадянам збитків, – коментує пані Еліна. Якщо в людини житло було зруйноване після введення ООС, їй немає, до кого звернутися. Щоб отримати компенсацію, вона не може звернутися з позовом до суду на українську державу, як це було раніше. Відповідно до закону вона повинна подавати позов на Росію. А це прямий шлях до Європейського суду з прав людини».

Експертка підсумовує, що процедура позову до ЄСПЛ не є простою, крім того, Росія досі не визнає себе причетною до конфлікту. На сьогодні немає жодного рішення з питань компенсації, яке б набрало чинності і було виконане. Тому ситуація патова.

Єдиний вихід із ситуації – розробка та імплементація на державному рівні реального механізму отримання нового житла замість зруйнованого. Але це поки що тільки ідея, яку лобіює в органах державної влади громадський сектор. Від слів до реальних справ пройде довгий час, протягом якого 1,5 млн українських громадян залишаться один на один зі своїми проблемами.

2018.07.05._shyshkina_2.jpg

rakcheyeva.pngСніжана Ракчеєва,
інтернка Прес-служби ВРУ

Українська