«Чи може політика бути іншою?» – дискусія з Богданом Ференсом, засновником СД Платформи

Френк Андервуд. Амбіційний, безпринципний, безсердечний політик, який для досягнення своєї мети не зупиняється ні перед чим. Він маніпулює людьми, використовує страх інших, нехтує будь-якими нормами моралі.

У популярному телесеріалі «Картковий будинок» персонаж Френка Андервуда уособлює далеко не найкращу сторону американської політики.

Та чи всі політики є певним уособленням президента Андервуда? Чи може політика бути іншою?

З цією непростою темою намагалися розібратися інтерни Верховної Ради та Адміністрації Президента на зустрічі з Богданом Ференсом, засновником СД Платформа, головним консультантом секретаріату Комітету ВРУ з питань європейської інтеграції.

Богдан уже близько 10 років знайомий з українською політикою. Працюючи в парламенті та уряді, від мав можливість неодноразово зіштовхнутися з різними проявами політики та політиків.

2018.02.08._ferens_5.jpg

ЦИНІЗМ ТА ЛЮДЯНІСТЬ

Політика – це інтереси. Заради їхнього досягнення політики готові інколи на все. Це завжди протистояння цинізму і людяності – упевнений Богдан.

«Народні депутати, які формують державну політику і мали б відстоювати національні інтереси, як і ми всі, мають особисті якості, характер. У кожного із них є свої внутрішні мотиви, – говорить Богдан Ференс. – Як і загалом у всієї системи органів державної влади. І від того, які ці мотиви, залежить результат, у якій країні та з якими умовами ми будемо жити. Влада по суті провокує цинізм. Вона інколи «заносить» політиків і починає роз‘їдати їх з середини».

Цікаво, що іноді суспільство допускає цинічну поведінку в політиці – це можна помітити навіть у шаленій кількості прихильників пана Андервуда. 

Але є й частина людей, які не хочуть бачити владу цинічною. Тому що стереотипний образ влади не дає можливості провадити іншу політику, спрямовану на зміни в реальному житті.

2018.02.08._ferens_4.jpg

ЧИ МОЖЕ ПОЛІТИКА БУТИ ІНШОЮ?

Незважаючи на пануючі песимістичні думки про неможливість змін в українському суспільстві, Богдан Ференс упевнений, що політика може бути іншою. 

Зміни повинні початися в державній службі. На його думку, у першу чергу має змінитися ставлення до чиновників. Комунікація у структурі державної служби повинна вибудовуватися за вертикальним принципом, а не «я начальник, а ти тільки виконуй накази».

Побудова горизонтальної моделі спілкування між керівниками і підлеглими якісно змінить ставлення людей до своєї роботи. Працівники будуть умотивовані, навіть якщо зарплати у них «не найс». Але при цьому вони будуть відчувати важливість свої роботи. усе розпочинається із взаємин між людьми. І це має відобразитися якраз у системі державної служби».

Локальні дії і залучення до них суспільства здатні змінювати дуже багато. Майбутнє «людяної» політики – у формуванні нових якісних організацій і об’єднань.

«Я не ідеалізую політиків чи політика, вона не ідеальна і має багато відтінків. Але від того, як ми собі ставимо питання, якою я бачу політику, що я можу для цього зробити, залежить дуже багато», – стверджує Богдан та наводить приклад інструментів, які можуть змінити політику.

2018.02.08._ferens_3.jpg

ІНСТРУМЕНТИ, ЯКІ МОЖУТЬ ЗМІНИТИ ПОЛІТИКУ

1. Усе починається з освіти

Від того, якою буде і є українська освіта, залежить, яким чином змінюватиметься суспільство. Особливо важливою в цьому аспекті є політична освіта, яка має починатися ще з дитячого садочка, продовжуватися в школі та університеті. Саме політична освіта впливає на свідомість і на розуміння того, що таке політика.

2. Зрілість громадянського суспільства

Зрілість громадянського суспільства залежить не від кількості громадських організацій чи політичних партій, тому що в Україні їх зареєстровано дуже багато. Набагато важливіша якість. Громадських організацій може бути не така велика кількість, але вони повинні впливати на ухвалення рішень у суспільстві та надавати фахові консультації органам державної влади.

3. Особиста відповідальність

Людям властиво перекладати відповідальність за певні дії та рішення на інших. Потрібно навчитися брати на себе відповідальність, тому що від цього залежить і те, який рівень політики ми матимемо: вона буде відкритою, прозорою, транспарентною чи кулуарною та закритою, яка не приносить користі для громади.

2018.02.08._ferens_2.jpg

4. Середній клас vs олігархи

Більшість українців з впевненістю можуть стверджувати, що наша політична система контролюється декількома відомими олігархами. Але треба згадати, що є ще багато тих, кого звичайні громадяни не знають і не бачать, – деякі представники регіональних еліт, які на місцях контролюють політичні процеси та займаються збиранням ренти з підприємців та компаній. Середній клас – це основний інструмент зміни якості політичного життя. Якщо взяти країни Європейського Союзу, то там очевидний фактор впливу саме середнього класу, а не олігархів, як у нас, на процес ухвалення політичних рішень. Тому що середній клас – це основна категорія виборців, яка голосує за ту чи іншу партію. В Україні така система не працює, тому що середній клас формується дуже повільними темпами. Від середнього класу буде залежати, чиї інтереси відстоюватимуть політики.

5. Молодь/свіжі ідеї/нові підходи

На думку Богдана Ференса, молодь – це основний потенціал, який є креативною та все більш потужною силою, що змінить нашу політику. І не лише політику, але й Україну.

«Усе більше молодих людей з’являється в системі державної служби. Хочеться вірити, що вони керуються іншими підходами з іншим баченням. Тим самим формується уже інший запит на політику. Без продукування свіжих ідей та підходів ми будемо пасти задніх. Це точно не в наших інтересах. Тому зміни в економіці, політиці, соціальній сфері можливі! Варто лише вийти на інший рівень побудови політичних та соціальних зав’язків», – стверджує Богдан.

Сніжана Ракчеєва,
інтернка Прес-служби ВРУ
Фото Миколи Куцинди

2018.02.08._ferens_1.jpg

Українська