Макроекономіка під мікроскопом: погляд Еріка Наймана

До розгляду економічних питань можна підходити по-різному: і з погляду дитячого мислення, й апелюючи до досвідчених осіб у сфері економіки та фінансів. Ерік Найман – інвестиційний банкір, керуючий партнер Capital Times Investment Company використав цікавий підхід: розпочав лекцію з презентації афіш науково-фантастичних фільмів, серіалів та опитування, хто бачив ці картини. Концепція всіх згаданих фільмів та серіалів зводилася до одного з варіантів майбутнього людства. Усі вони описують два світи – багатих та бідних. Такий підхід налаштував на сприйняття економічних змін, показав, що згадані вірогідні зміни життя людей призведуть і до глобальних змін в економічному аспекті.

Для усвідомлення того, як і які саме зміни спровокують такі події, присутні розглянули сутність економіки та фундаментальні економічні напрями: мікроекономіку та макроекономіку. Зокрема, лектор запропонував сприймати економіку як поєднання математики та психології, вибору способу існування з позиції теорії переговорів – гри з нульовою (2 плюс 2 – завжди 4, у виграші лише одна людина) та ненульвою сумою (2 плюс 2 – більш ніж 4, усі можуть мати зиск). Для ефективного функціонування економіки всі суб’єкти повинні працювати за принципом гри з ненульовою сумою. Суб’єкти економіки завжди знаходяться в певній взаємодії – конкурують та/або співпрацюють. Для економіки, звичайно, конкуренція є позитивним явищем, адже виживає лише найсильніший гравець. Але сильний бізнес будується і на співробітництві, партнерстві, що і забезпечує партнерів у гарній конкуренції.

Макроекономічна взаємодія описується різними моделями, де зазначаються ринок праці (наприклад, корпоративна Америка), домогосподарства, що породжують ринок праці, уряд, фінансовий ринок, товарні та сировині ринки, але найважливіше – причино-наслідкові зв’язки. Усе це ускладнює побудову єдиної робочої моделі. Можливо, з появою більш прогресивних технологій та потужного комп’ютера це стане простішим, і звична для нашого часу економіка зникне.

Якщо мікроекономіка – це наука про те, як зробити заможнішою одну людину, сім’ю або малу групу, то макроекономіка – наука про те, як зробити заможнішою велику групу людей, країну. Багатство забезпечує виживання групи, її кількісне та якісне зростання. Тому питання багатих та бідних усе більше і більше загострюється. Міністерство економіки повинно вирішувати питання збагачення населення загалом. Податкова система як елемент економіки країни постійно здійснює перерозподіл коштів за рахунок отримання податків та виконання бюджету. Правильна податкова система повинна збагачувати країну, а не окремих індивідуумів, тобто має використовувати стратегію з ненульовою сумою.

Джерела отримання багатств – використання ресурсів землі, інтелект та віртуальний світ. Багато століть тому основним джерелом збагачення були природні ресурси: захоплення чужих територій, колонізація, війни. Такий спосіб залишається актуальним і сьогодні, він найдешевший та найшвидший (для прикладу, війна в Іраку). Людський капітал сьогодні займає 60-65% національного багатства країни, така статистика характерна майже для всіх країн, 10-15% – це природні ресурси, решта – основні фонди (устаткування, обладнання, залізниця тощо). З розвитком науки частка людського капіталу буде змінюватися, збільшуватиметься питома вага віртуального світу як джерела збагачення.

Також важливим є питання управління макроекономічними процесами. За нормального розвитку економіки, звичайно, управління відсутнє, але в сучасних умовах воно є постійним елементом. Якщо порівняти макроекономіку з автомобілем, тоді матимемо два інструменти управління – гальма та газ, кермо для макроекономіки не важливе: якщо початковий курс задано правильно, то змінювати напрямок не потрібно. Крім того, існують два протиріччя – діяти чи не діяти. Інколи бездіяльність буває більш прибутковою, ніж діяльність. І вдалі розрахунки можуть допомогти вирішити ці питання.

Основним макроекономічним індикатором є інфляція. Саме з її допомогою можна зрозуміти механізми управління макроекономікою. Для прикладу пан Найман розповів про США, які, на відміну від України, мають досить давню історію розвитку власної економіки, суттєві коливання вартості грошей від інфляції до дефляції. Коли в економіці країни виникає дефляція (ціни починають падати), натискають педаль газу (додатково друкують гроші), коли починають зростати, – педаль гальм. Управляючи економікою, необхідно пам’ятати, що макроекономічні регулятори – це не лише монетарні інструменти (курсоутворення), а також податковий клімат, судова система, іноземні інвестори та інші причино-наслідкові зв`язки. Важливі також визначені цілі розвитку країни, наявність економічної стратегії (в Україні вона відсутня).

Під час дискусії інтерни ставили питання про взаємозв’язок між рівнем ВВП на душу населення та рівнем інтелекту, про існування світового уряду, сутність поняття «плюралістична демократія» та раціональність існування демократії, дієвість її механізмів, існування криптовалюти, вартість блокчейну, економічну політику України (збільшення НБУ облікової ставки до 17,5% та наслідки таких дій, недонадходження до бюджету грошей, невиконання бюджету; аналізували ситуацію з УкрПоштою, вирішували питання доцільності інвестицій населення, джерел інвестування, заощаджень на «чорний день».

tyulyenyeva.pngЮлія Тюленєва,
інтернка Комітету з питань фінансової
політики та банківської діяльності

Українська