Мрія для України

На захопливу розмову до учасників та учасниць Програми стажування молоді в Апараті ВРУ завітав філософ, правознавець, громадський діяч та автор книги «Омріяна Україна» Олексій Толкачов. І розмовляли ми, звісно, про мрії.

На думку Олексія, сьогодні в України немає яскравого та особливого бачення майбутнього, бо ми не створюємо його самостійно. Так, у дитинстві ми завжди очікуємо якихось позитивних змін, але в дорослому віці, зіткнувшись із реаліями життя, перестаємо це робити.

img_1445.jpg

Закономірна й ситуація в країні. У складні 90-ті в суспільстві панував глибокий оптимізм — люди знали, що треба подолати залишки комунізму, пройти через цей етап і невдовзі стане краще. Але постійне погіршення ситуації за часів незалежності сприяло суспільній деморалізації та тепер в українців немає орієнтирів, тих ліхтариків у майбутньому, які б сяяли та були дороговказом.

Нині нам, як ніколи, потрібен довгостроковий перспективний план. Ми перебуваємо на етапі трансформації національної ідеї, де ми маємо змінити наші цінності та знайти перспективну амбітну Мрію — ідею, яка дозволить нам рухатись уперед, змінюючи себе та світ.

Адже якщо в нас немає мрії — ми станемо системою обслуговування для тих, у кого така мрія є. Якщо в нас немає масштабного амбітного бачення, яким побудувати майбутнє — нам нав’яжуть своє. І вже сьогодні нашу Україну розривають на частини, пропагуючи якраз таки чужі ідеї та мрії.

Мріяння — за словами Олексія, це важливий та необхідний процес і стратегія побудови майбутнього.

Так, наприклад, Об’єднані Арабські Емірати мріють через 100 років побудувати місто на Марсі. Звісно, сьогодні це звучить дивно, але ця мрія є реальною стратегією дій для країни та дороговказом до технологічного розвитку, рівень якого вже зараз в ОАЕ є безпрецедентним.

Отже, якою може бути мрія для України?

Олексій зазначає, що, на жаль, більшість українців просто розучилася мріяти. Так, багато хто говорить, що його мрія — це мир. Але мир сам по собі не може бути мрією, кінцевою метою — це всього лише привід, умова досягти чогось для подальшого зростання.

Мрія — це щось екстраординарне. Мрія має збуджувати!

І також мрія має відповідати на запитання: що Україна дасть світові? Чим ми можемо бути цінними?

І відповідь, якщо вже її почути, здається дуже очевидною — людьми.

Адже українці — це доволі специфічні люди. Ми здебільшого раціональні, але дуже часто наші емоції, певні паттерни та стереотипи посідають важливе місце в ухваленні рішень. Ми є імпульсивними душевно. І в цьому вмінні поєднувати дві площини — емоційну та раціональну — захована величезна перевага українців.

Отож, розвинені країни роблять наголос на технологічності майбутнього. Але не технікою єдиною! І от поки весь світ займається технологізацією людства, Україна може зайнятися підготовкою людей майбутнього.

Головне питання, яке тут виникає — якою ж буде людина майбутнього? Яким буде її сенс життя, коли вона подолає більшість теперішніх проблем? Якими мають бути її цінності?

Основна цінність людини майбутнього, на думку Олексія — любов. Це ключ до фундаментальних змін навкруги, адже лише психологічно зріла й емоційно розвинена людина зможе керувати технологіями майбутнього.

На жаль, сьогодні в Україні ми здебільшого не любимо одне одного й усе, що в нас є, створене без любові до людей. Суспільство не можна звинувачувати в цьому, бо це глибокі історичні та психологічні травми, спричинені складним минулим нашої країни. Але нам, безумовно, потрібно змінюватись! Змінюватись самим і змінювати стосунки з іншими.

І насамперед почати саме з любові до себе, адже ми можемо поділитися з ближнім лише тим, що маємо самі. Якщо ми не любимо себе — ми не можемо любити інших.

І потім, лише з любові до людини, нам потрібно проводити реформи. Зокрема, кардинально реформувати всю систему освіти, яка має стати головним елементом у підготовці людей майбутнього. Адже наразі наша система освіти побудована для створення дисциплінарної людини, робочої сили, а людина майбутнього — не споживач, не ґвинтик у великій системі, а богоподібна особистість із безмежним творчим потенціалом.

Світ майбутнього належатиме вільним творцям, які керуватимуться любов’ю та створюватимуть нову цивілізацію, а ми можемо бути експериментаторами й першопрохідцями.

Але найбільше інтернів та інтернок надихнуло те, що ми розмовляли не лише про якісь теорії, філософські ідеї, а про чіткі кроки та рішення, які б дозволили нам іти до омріяного майбутнього. Служіння, ґейміфікація освіти, безумовний основний дохід, реформування податкової системи, культурна експансія України, Міністерство майбутнього — лише невелика частина того, що ми встигли обговорити з Олексієм. На цей короткий час нашої зустрічі ми дозволили собі мріяти, мріяти про велике майбутнє.

img_1475.jpg

А завершити хотілося б словами, які наводить автор у передмові до «Омріяної України»:

«Я переконаний, що всі випробування дуже скоро призведуть до народження якісної нової України — Омріяної України. Саме в цьому полягає доцільність теперішнього часу. Зміняться свідомість, люди, суспільство і країна. І оновлені, ми станемо справжніми цивілізаційними лідерами.

…Відтак, настає час працювати над творенням майбутнього. Найсміливіші мрії закономірно стануть реальністю!»

 

Tips від лектора:*

Книги

● Аркадій та Борис Стругацькі «Населений острів» (рос. Аркадий и Борис Стругацкие «Обитаемый остров»).

● Іван Єфремов «Година Бика» (рос. Иван Ефремов «Час Быка»).

● Річард Бах «Джонатан Лівінгстон, мартин» (англ. Jonathan Livingston Seagull by Richard Bach).

● Тія Александер «Рік 2150» (англ. 2150 A.D. by Thea Alexander).

*Tips від лектора — це фільми, книги та інші довідково-інформаційні матеріали, які лектор цитує, згадує або рекомендує до ознайомлення для глибшого розуміння викладеної теми та всебічного особистого розвитку.

 

Ірина Околович, інтернка Секретаріату

Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики

Undefined