Національний банк України: коротко про стратегію його розвитку

Будь-які дії завжди пов`язані з фінансовою складовою. Політика не є винятком. Для того щоб розуміти наслідки або причини політичної діяльності, необхідно аналізувати національну економіку, розумітися на основних фінансово-економічних поняттях та законах. Саме тому один з навчальних четвергів у рамках Програми стажування був присвячений фінансово-економічній тематиці.

На одній із зустрічей інтерни ознайомилися з діяльністю Національного банку України – основами стратегії НБУ, пріоритетами, клієнтською логікою та розвитком фінансового сектору. Найкраще про стратегію розвитку НБУ міг розказати лише начальник Управління стратегії та реформування банківської системи Національного банку України Михайло Відякін.

2018.05.17._vidyakin_1.jpg

Революційні події, які відбувалися в Україні в 2014 році, вплинули на всі сфери держави, у тому числі і на трансформацію роботи Національного банку України та зміни в банківській системі загалом.

Основна функція НБУ як центрального банку держави є забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні. Основним механізмом виконання цієї функції є впровадження інструментарію монетарної політики. Зокрема, НБУ перейшов від стабільного валютного курсу до режиму інфляційного таргетування, став звичайним гравцем на валютному ринку. Але через низьку розвинутість валютного ринку НБУ зараз виступає ще як «маркет-мейкер» (скуповує валюту за високої пропозиції та продає за низького попиту). Під час розгляду особливостей діяльності НБУ інтернів цікавила політика з облікової ставки, чим обумовлені дії НБУ при її визначені.

Крім особливостей використання НБУ свого інструментарію, пан Відякін розказав, що з цього року в НБУ з’явилася Стратегія, яка поєднала всі функціональні стратегії НБУ, різні програми стимулювання, які існували відокремлено, та, на відміну від Програми розвитку фінансового сектору до 2020 року, орієнтована тільки під діяльність НБУ. В основі Стратегії покладено 6 зовнішніх цілей та одна внутрішня ціль на подальший розвиток НБУ:

  • підтримка низької та стабільної інфляції;
  • стабільність, прозорість та ефективність банківської системи;
  • відновлення кредитування;
  • ефективне регулювання фінансового сектору;
  • вільний рух капіталу;
  • фінансова інклюзія;
  • сучасний, відкритий, незалежний, ефективний центральний банк.

2018.05.17._vidyakin_4.jpg

Розглядаючи реалізацію кожної з цілей, гість детально розкрив поняття та напрями діяльності НБУ. Частина цілей НБУ визначена в законодавстві, що регулює його діяльність, а інша – це перспективні напрями діяльності, кроки на покращення стану фінансової системи. Зокрема, присутні дізналися про різницю між прогнозом інфляції та таргетом інфляції, необхідність встановлення таргету інфляції та амбітні плани НБУ з встановлення таргету інфляції 5% за результатами 2020 року. Завдяки різним інструментам та разом з іншими державними установами, ринковими регуляторами, економічними суб’єктами ринку вибудовується економічна політика забезпечення таргету на рівні 5%. Провадження такої політики забезпечує формування менш ризикових очікувань в економічних суб’єктів, прогнозування їх діяльності з врахуванням вірогідного рівня інфляції та ухвалення найбільш раціональних рішень.

Реалізація другої цілі пов’язана з координуванням, регулюванням банківської системи, забезпечення фінансової стабільності в країні. У 2014 році НБУ почав здійснювати очищення банківської системи, прибравши банки, що не реалізовували своє основне завдання – перетікання капіталу; забезпечив прозорість банківської системи за рахунок обов’язкового розкриття власників комерційних банків та джерел формування статутних капіталів. Наступні кроки на цьому шляху пов`язані із забезпеченням внутрішнього нагляду. Його мета – забезпечення в майбутньому більшої довіри та зниження ризиків у банківській системі.

Відновлення кредитування це інструмент для забезпечення стабільного розвитку економіки. Бізнес повинен отримувати кошти для свого існування, для створення нового продукту, забезпечуючи працездатне населення робочими місцями, стимулюючи інший бізнес. Розвиток бізнесу стає драйвером росту ВВП, створює більшу продуктову базу, зменшує імпортозалежність, зменшує інфляційну складову, збільшує експортну складову та здійснює вливання валюти в економіку, що укріплює валютний курс на внутрішньому ринку.

Для забезпечення цієї цілі, за словами пана Відякіна, НБУ повинен вирішити питання проблемних кредитів, що є у державних банків, та сформувати механізм, що не допустить виникнення проблемних кредитів у майбутньому, особливо в секторі комерційних банків.

2018.05.17._vidyakin_2.jpg

Четверта ціль – ефективне регулювання фінансового сектору – пов’язана з реалізацією проекту «СПЛІТ», створенням мегарегулятора фінансового сектору на базі НБУ та ліквідації Національної комісії з регулювання фінансових послуг, забезпеченням єдиних вимог до банківських та небанківських фінансових установ, єдиним ефективнішим захистом прав споживачів.

Одним з кроків до успішної реалізації цілі – вільний рух капіталів – вирішення проблеми валютного контролю, що був встановлений Декретом «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», прийнятого Кабінетом Міністрів України у 1993 році, та заміни його на Закон України «Про валюту».

НБУ, встановлюючи ціль фінансової інклюзії, прагне побороти фінансову безграмотність населення, привчити більшість людей до фінансових послуг. Так, більше 40% населення України не мають банківського рахунку, не використовують жодної фінансової послуги. Вирішення цієї проблеми НБУ бачить у створені функціональних центрів, що будуть консультувати з будь-яких фінансових питань.

Остання ціль пов’язана з трансформацією НБУ. Уже зараз зменшено склад правління, забезпечено більш транспарентні процеси ухвалення рішень, створено єдиний юридичний департамент, закрито 22 територіальні представництва. Усе направлено на скорочення фінансування  обслуговування фінансової сфери.

Крім визначення цілей діяльності НБУ, у Стратегію був закладений принцип клієнтської логіки, клієнтоорієнтованості, визначено стейкхолдерів та згруповано їх у групи (громадяни України, експерти-аналітики, суб’єкти економічно-державної політики, суб’єкти фінансової діяльності, суб’єкти економічної діяльності, держава), визначено їх зацікавленість у діяльності НБУ та взаємозв’язок між собою у взаємодії з НБУ.

Усе це дає зрозуміти напрями діяльності НБУ, шляхи досягнення цілей, перспективи розвитку економіки України.

2018.05.17._vidyakin_5.jpg

 

tyulyenyeva.png

Юлія Тюленєва,
інтернка Комітету з питань фінансової
політики і банківської діяльності

Українська