Інтерни відвідали посольство Канади в Україні

2 грудня 2010 року учасники Програми стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади отримали непересічну можливість відвідати посольство Канади в Україні, де на них чекала двогодинна зустріч з послом Канади в Україні Даніелем Кароном та Ігорем Бардином, засновником та директором Канадсько-української парламентської програми.

Даніель Карон у своєму виступі окреслив основні напрямки та перспективи співпраці двох держав, звернув увагу на історичні зв’язки та давню дружбу Канади й України, зокрема наголосив, що Канада була першою державою Заходу, яка визнала незалежність України. Окрім того, пан посол поділився власним досвідом проживання в нашій країні та спілкування з українцями. Наприкінці зустрічі пан Даніель відповів на усі питання, з якими до нього звернулися інтерни.

Ігор Бардин розповів інтернам про історію та особливості Канадсько-української парламентської програми, яка функціонує уже двадцять років. Протягом цього часу понад 400 студентів з різних вітчизняних університетів отримали можливість пройти стажування у парламенті Канади та здобути нові знання, досвід для подальшої плідної роботи і розбудови демократичного суспільства на батьківщині.

Мар’яна Добоні,
інтерн Комітету з питань культури і духовності 

 

 

Інтерни будуть вивчати курс з аналізу політики

Підвищення професійного рівня інтернів є важливою складовою політики Програми стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади, тому Програма сприяння Парламенту України ІІ уже протягом багатьох років надає учасникам Програми можливість вивчати курс з аналізу політики, як і інші важливі теми з процесу законотворення, ґендерної політики, лобіювання тощо.

10 грудня заступник директора Програми сприяння Парламенту України ІІ Едуард Рахімкулов провів для інтернів презентації трьох навчальних модулів з аналізу політики, а саме – економічний аналіз політики, політичний та державний. Інтернам було запропоновано обрати найбільш цікавий аспект і відповідно до їхнього вибору Програма сприяння залучатиме партнерів для проведення курсу. Минулі роки інтерни вивчали 72-годинний курс «Аналіз політики», який проводився викладачами Національної академії державного управління при Президентові України Валерієм Тертичкою та Олександром Кілієвичем. За результатами навчання інтерни готували аналітичні записки з актуальних тем.

 

 

Зустріч інтернів із Володимиром Яворським, виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини

27 січня 2011 року Володимир Яворський, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, поділився з інтернами своїми міркуваннями щодо сутності поняття «права людини» та динаміки дотримання цих прав у нашій державі. Зустріч мала інформативно-дискусійний характер, а відтак інтерни дізналися про конкретні кроки Гельсінської спілки проти тортур і жорстокого поводження, про боротьбу за право на приватність і свободу слова, за свободу мирних зборів і свободу совісті, а також про захист прав пацієнтів. Наразі обговорення цих питань було ледь не найактуальнішим, адже майже кожний учасник зустрічі мав власні приклади неодноразового порушення прав та свобод.

Володимир Яворський зауважив, що представлена ним організація сприяє практичному виконанню гуманітарних статей Заключного акту Гельсінської наради з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1975 року, інших прийнятих на його розвиток міжнародних правових документів, а також усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основних свобод. Власне в Україні Спілку створено у 2004 році, чому передувало неформальне об’єднання Ради українських правозахисних організацій. Діяльність організації зараз стосується не тільки власне захисту прав людини, але й охоплює моніторинг та дослідження із дотримання цих прав на рівні законодавства та на практиці. Також через семінари, тренінги, конференції Спілка навчає охочих бути обізнаними у належних їм правах та свободах, а тим самим уміти розпізнати їх та протидіяти порушенням.

Одним із найпоказовіших заходів, які запровадила Українська Гельсінкська Спілка з прав людини, інтерни назвали антипремію «Будяк року». Дійство привертає увагу громадськості до брутальних порушень прав людини, що відбулися в державі протягом року, та стимулює суспільну дискусію щодо небезпечних для прав людини тенденцій у вітчизняній правовій системі.

Особливе обурення викликають ситуації дискримінації за різними ознаками. За словами В. Яворського, це найтиповіший і найпоширеніший вид правопорушення – наприклад, позаторік було зареєстровано понад 1200 посягань, учинених проти іноземців, з яких майже 65 відсотків – стосовно вихідців з країн СНД. Не на найкраще змінилася і ситуація минулого року. Кожної 40-ої секунди в Україні відбувалися тортури в міліції, через що лише того року в райвідділах міліції загинуло 40 осіб, та й загалом 2010 рік – рекордний за кількістю фактів тортур в міліції – постраждали 790 тисяч осіб.

Володимир Яворський запропонував подивитися на систему прав людини як на механізм захисту людини від держави. На жаль, зараз немає універсального рецепту захисту прав людини – лише уважність, сумління, гуманність та знання стають хоча б надією на справедливе та законне ставлення до особи.

Олеся Кольбух,
інтерн Комітету з питань прав людини,
національних меншин і міжнаціональних відносин 

 

Інтерни обговорили основні моральні принципи розвитку української спільноти з президентом Всеукраїнської громадської організації «Ліга Культури» Людмилою Авескуловою

«Той, хто не дивиться вперед,
опиняється позаду».
Д. Герберт

Різнобічний розвиток є однією з головних цілей Програми стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади. Саме молоде покоління має здатність рухатися в прогресивному еволюційному напрямку та вести за собою суспільство. Тому інтернам була запропонована зустріч з Людмилою Іванівною Авескуловою, президентом Всеукраїнської громадської організації «Ліга Культури». У четвер, 27 січня, протягом двох годин порушувалися такі суспільно-важливі теми, як: культура в українській нації, її розуміння та майбутнє, моральність, її складові та потреба визначити основні моральні орієнтири для українства, інформаційна безпека України та необхідність створювати свій власний інформаційний продукт.

Зокрема, Людмила Іванівна зазначила, що відчуває резонанс в українському суспільстві для еволюційного розвитку, поштовхом до чого є саме молоде покоління, покладаючи таким чином на інтернів відповідальність за розвиток суспільно-важливих сфер в соціумі. Інтерни проявили неабияку ініціативу в обговоренні, що виявилося у жвавій дискусії стосовно рівня креативності українців, де думки зійшлися на тому, що українці – талановита нація, але рівень її підтримки не дозволяє світовій спільноті відкрити для себе українську культуру, тому її здобутки всупереч всьому є ще ціннішими. Таким чином, для того, щоб відчути зміни, українській нації потрібно дивитися вперед.

Для довідки. «Ліга Культури» – це всеукраїнська громадська організація, метою якої є створення умов для свідомого гармонійного розвитку людини та суспільства на принципах людяності та моральнісної культури.

Ірина Поліщук,
інтерн Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків
Апарату Верховної Ради України

 

 

Інтерни зустрілися із засновником Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгором Соболєвим та народним депутатом України, Головою Комітету з питань свободи слова та інформації Андрієм Шевченком

Відразу дві значущі для сучасної української журналістики постаті 17 лютого 2011 року завітали до інтернів, щоб познайомити їх з нюансами своєї професії та показати тісні переплетіння інформації в медійній та політичній сферах.

Обоє гостів – відомі українські журналісти, люди з колосальним і різнобічним досвідом, вражаючими досягненнями і цікавими поглядами на життя. Ці дуже важливі персони – засновник Бюро журналістських розслідувань «Свідомо» Єгор Соболєв та народний депутат України, Голова Комітету з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко.

Отже, Єгор Соболєв – людина, яка тепер займається такою таємничою та захоплюючою для пересічних громадян діяльністю – журналістськими розслідуваннями. Гість зізнався, що це – найкраще, найпривабливіше в журналістиці, і саме зараз його найбільше переймають пошуки в медичній галузі, хоча ерудований та цілеспрямований медійний «Холмс» залюбки розмірковував з інтернами і про будь-яку іншу актуальну для суспільства проблему. Журналіст охоче проводив паралелі між сьогоденням та історичними фактами, демонстрував типове і в подіях, і в особистостях, і в деталях, учив аналізувати і робити висновки. Пан Соболєв довів, що оперативність, глибина дослідження та актуальність інформації допоможе зробити медійний продукт ефективним і дієвим, що і є головними критеріями для оцінки власної праці. Це була професійна порада. Але була і порада загальна – починати з себе, якщо хочеш змінити життя на краще.

Таку ж активну громадську позицію запропонував і другий гість – народний депутат Андрій Шевченко. Для прискореного розуміння журналістської діяльності пан Шевченко занурив інтернів у тренінгову гру «журналіст – інформація – Президент». Сам себе гість визначив як людину, котрій до всього є діло. І знову ж таки без порад інтернів не залишив: Андрій Шевченко рекомендував тим, хто обере журналістський шлях, «забути про наслідки», адже справа медійника – донести факти, тим самим дати аудиторії можливість робити власні висновки, а передчасне розмірковування про наслідки в професії журналіста виглядає як гальма для подальшої роботи.

Власне з таких окремих зустрічей з журналістами в інтернів, які ще, можливо, не є обізнаними з цією цариною, складається враження, думка і про медійну професію в цілому, і про людину-журналіста. Дехто відкрив для себе нові бачення, дехто захотів спробувати себе в якості працівника ЗМІ. Зрештою, якщо інтерни обрали для себе політичний шлях, їм ще неодноразово доведеться спілкуватися з журналістами. А це, погодьтеся, треба вміти!..

Олеся Кольбух,
інтерн Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

 

 

Інтерни зустрілися з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною

24 лютого відбулася дуже цікава та корисна для розширення світогляду інтернів зустріч, яка дозволила кожному учаснику задуматися, чи не перетворюється він на «офісний планктон», чи не вибудовує в собі внутрішній конформізм без інтелектуального опору, який має полягати у вивченні своєї історії та самостійному аналізі. Щирі та розумні думки, якими ділилася пані Лариса надихнули інтернів вибудовувати щоденний внутрішній спротив деградації суспільства, а потужними помічниками в цьому можуть стати газета «День» та видання з серії «Бібліотека газети День». До речі, двотомник «Екстракт +200» пані Лариса подарувала бібліотеці Програми. Найкраще про зустріч розкажуть самі інтернів.

 

Ірина Пташник (м. Івано-Франківськ),
Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією

You were born an original,
Don’t die a copy

Саме такі слова приходять на думку після діалогу з пані Ларисою. Адже коли чуєш про фактично нереальні можливості людини, коли бачиш наочно її труд, тоді починаєш знов і знов замислюватися, що потрібно виховувати в собі індивідуальність. Спілкування з цією дивовижною жінкою змусило мене задуматися, а чи справді ми зараз не перетворюємося на клонів, яких успішно продукує суспільство? Невже ми вже не здатні нормально поважати свою історію, мову, культуру??? Багато питань зародилося в голові… А це означає, що я не копія, і я знаю, чого хочу досягнути.

Єдине, що ще можу додати, – це просте людське СПАСИБІ!!!

 

Катерина Максютіна (м. Донецьк),
Секретаріат Заступника Голови Верховної Ради України

24 лютого 2011 року у приміщенні комітетів Верховної Ради України відбулася зустріч головного редактора газети «День» Лариси Івшиної з інтернами Програми «Помічник Голови Комітету Верховної Ради України».

У рамках Програми стажування, учасником якої мені випала честь бути цього року, постійно проходить велика кількість заходів, серед яких зустрічі з відомими людьми, тренінги, семінари, конференції тощо. Але серед них є і такі заходи, що залишаться у наших серцях та пам'яті на все життя. Імовірно, я висловлю думку всіх інтернів, якщо скажу, що зустріч із Ларисою Івшиною вразила нас як рівнем інтелектуального наповнення, так і культурного, духовного забарвлення. Найбільшу увагу привернула тема впливу сучасних засобів масової інформації на розвиток та становлення молоді в Україні. На жаль, пропаганда «веселого» життя, яку ми щодня маємо змогу бачити на екранах наших телевізорів та на сторінках багатьох друкованих видань, призводить до поетапного зниження інтелектуального рівня та розумових здатностей людини. Саме Лариса Івшина зауважила на тому, що треба дуже ретельно та педантично підходити до вибору телевізійних програм, книжок, газет та іншого продукту мас-медіа.

Зустріч відбулася у формі дружнього діалогу та змусила замислитися над багатьма питаннями. Я дуже вдячна цій неймовірно позитивній, цілеспрямованій, принциповій людині, яка ще раз показала, що наша країна має своїх героїв, а ми маємо тих, на кого треба рівнятися! 

 

Олександр Поплавський (м. Вінниця),
Комітет з питань бюджету

Діалог учасників Програми стажування з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною був надзвичайно конструктивним та змістовним. Уже традиційна зустріч пані Лариси з молоддю знову викликала безумовну зацікавленість з боку інтернів. Цей захід – це можливість отримати об’єктивні відповіді на питання, які ставить собі кожен освічений громадянин, який хоча б зрідка читає вітчизняну, безумовно, «неупереджену» пресу. Головному редактору однієї з небагатьох незалежних українських газет вдалося донести до слухачів те, що все ж таки преса може і має бути толерантною та незаангажованою до будь-яких політичних подій. Відповіді пані Лариси на актуальні для молоді питання опиралися на ґрунтовне знання історії та глибоке розуміння сучасних політичних процесів.

 

Ірина Поліщук (м. Київ),
Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків

Зустріч з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною вкотре підтвердила істину, що коли людина хоче змінити світ, вона починає з себе, адже під час зустрічі Лариса Олексіївна продемонструвала відповідність внутрішніх переконань якісному просвітницькому продукту газети «День», що в українській журналістиці не надто поширене явище. Для інтернів як для представників покоління, яке має внутрішню силу та бажання вірно служити Батьківщині, важливо знати, хто такі Марія Злотіна, Сергій Кримський, Микола Глущенко, Петро Григоренко, адже про яке суспільство можна говорити, коли воно не знає себе, коли воно не розуміє, що є спадкоємцем глибокої філософської думки, надзвичайного творчого натхнення та непересічної мужності? Можливо, тоді б взагалі не поставало питання національної ідеї? Найціннішим же в зустрічі була навіть не вона сама, а, як у гарному вині, її післясмак – поле для роздумів, «нива, де час починати зажинок, бо кращий урожай не жде нас ніде».

 

Марія Савіна (м. Кременчук),
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування

Завдяки зустрічі із головним редактором газети «День» відкрила для себе нові імена – Сергія Кримського, Євгена Грицяка тощо. Це є дуже цінним надбанням, оскільки замість дійсно великих та заслужених постатей щоденно доводиться бачити і чути лише бутафорію величі.

Дуже вразила відкритість пані Лариси та готовність до діалогу з інтернами на рівних. Сьогодні, у час розвитку інформаційного суспільства, соціальних мереж, надзвичайно не вистачає справжнього людського спілкування, енергії добра та підтримки, яку може нести живе слово. Тому головним результатом зустрічі з Ларисою Олексіївною особисто для мене став обмін позитивною енергетикою. Сподіваюся, що зворотній зв’язок від інтернів вона теж отримала. Після таких зустрічей з’являється віра у себе, яка стає рушійною для подальших дій. Це дає змогу окреслити те саме «коло своїх обріїв» та розвиватися як особистість мисляча й багата духовно.

 

Ірина Сльота (м. Одеса),
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування

Роздуми, навіяні зустріччю з редактором…

Зустріч з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною, безумовно, стала однією з найінформативніших, не кажучи вже про те, наскільки вона вплине на моє подальше майбутнє…

Повинна зізнатися, що до зустрічі не тільки не читала цю газету, навіть і не чула про неї… Хоча це і не дивно у нашому заангажованому світі мас-медіа.

Під час зустрічі було порушено багато важливих тем, серед яких, зокрема, освіта журналістів в Україні, питання про їх професійність та фахову підготовку.

Багато в чому я вимушена погодитися з пані Ларисою. На жаль, у нашій державі відчувається брак україномовних професійних друкованих видань. Причин тому багато. Одна з них – нерентабельність. Так, покоління, представником якого я є, або взагалі не читає, або читає але дуже мало. Що стосується тих, хто купує друковані видання, – це одиниці. Друга причина – мова видання. Більшість журналістів не є професійними, а їх освіта не відповідає вимогам сучасності. Великий пласт інформації береться з іноземних джерел, не шліфується, не перевіряється на правдивість, а просто вкидається у вітчизняний інформаційний простір. Український споживач, який звик сприймати газети та журнали як компетентні джерела інформації, не завжди може відрізнити бажане від дійсного. Також важко знайти друковані видання, які були б одночасно фаховими та незаангажованими.

Проблем існує багато, однак разом ми, громадяни нашої країни, зможемо подолати труднощі та розбудувати Україну. Надзвичайно вдячна редакції за формат газети та за наявність у виданні розділів про мистецтво та культуру.

П.С. На жаль, повинна констатувати, що в жодному з п’яти відвіданих кіосків преси так і не вдалося придбати газету «День». Прикро.

Марія Савіна,
інтерн Комітету з питань державного будівництва
та місцевого самоврядування

 

 

Поїздка до Кам’янця-Подільського

Наприкінці квітня цього року інтерни малу чудову можливість відвідати чарівний Кам’янець-Подільський, щоб поділитися з молоддю міста своїм досвідом участі у Програмі стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади, поспілкуватися на актуальні для сьогодення теми та просто познайомитися з цікавинками цього краю.

Організатором поїздки стала інтерн Міністерства будівництва і житлово-комунального господарства Олена Іллясевич, яка не тільки виступила ініціатором, але й влаштувала всі зустрічі та подбала про дозвілля.

28 квітня наша група у складі Марії Савіної, Володимира Левицького, Ігоря Гусєва, Мар’яни Танчинець, Мар’яни Добоні вирушила до Кам’янця-Подільського. Олена приєдналася до нас наступного дня, уже в самому місті. День обіцяв бути довгим і насиченим подіями, зустрічами та новими знайомствами.

29 квітня у першій половині дня відбулася зустріч зі студентами 3–5 курсів Кам’янець-Подільського національного університету імені І. Огієнка спеціальності «політологія». Марія Савіна ознайомила присутніх з Програмою сприяння Парламенту України ІІ та Програмою стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади, Мар’яна Добоні, Володимир Левицький, Ігор Гусєв поділилися досвідом проходження стажування у комітетах та Апараті Верховної Ради, а Мар’яна Танчинець розповіла про особливості стажування у центральних органах виконавчої влади. Окрім того, студентам була показана невеличка презентація з фото з найцікавіших заходів та дозвілля інтернів.

Також ми мали чудову нагоду відвідати Кам’янець-Подільську міську раду, поспілкуватися з працівниками відділу у справах сім’ї та молоді про молодіжну політику міста, розвиток спорту, заохочувальні програми для молоді тощо.

У другій половині дня відбулася зустріч інтернів з молоддю Кам’янця-Подільського – представниками громадських та політичних організацій та просто тими, хто любить своє місто та бере активну участь у його житті. На зустрічі ми не тільки розповіли про Програму стажування, але й поспілкуватися на багато цікавих тем.

Наступний день – 29 квітня був повністю присвячений дозвіллю та екскурсіям. По-перше, ми відвідали Хотинську фортецю і навіть потрапили на фестиваль «Битва націй», по-друге, Олена провела для нас чудову екскурсію як новою частиною Кам’янця-Подільського, так і старим містом, розповівши чимало цікавих фактів з його історії, показавши найвизначніші пам’ятки та дивовижні місця, звідки відкриваються просто неймовірні краєвиди на Кам’янець-Подільську фортецю.

А ввечері ми, дещо втомлені, але сповнені незабутніх емоцій, вражень та нового досвіду, поверталися до Києва.

Хочеться висловити особливу подяку Олені Іллясевич за ініціативу, чудово організовану програму та просто незабутнє знайомство з чарівним містом Кам’янець-Подільський.

Мар’яна Добоні,
інтерн Комітету з питань культури і духовності

 

 

Вихідний у музеї під відкритим небом

Музей народної архітектури та побуту України – музей просто неба, архітектурно-ландшафтний комплекс усіх історико-етнографічних регіонів України, що розташований на околиці Києва, поблизу села Пирогів. А для киян це ще й чудове місце, віддалене від шумних та загазованих вулиць міста, де можна відпочити всією сім’єю, гарно погуляти, влаштувати невеличкий пікнік та просто отримати задоволення від знайомства з архітектурними експонатами та проведеного часу на лоні природи.

Саме з цим чудовим місцем познайомилися інтерни 15 травня. Цікава архітектура ХVІ–ХХ століть, зелена травичка, тепле сонечко, виставка вишиванок та різноманітних цікавинок народної творчості і навіть майстер-клас з гончарства – усе це ми мали нагоду скуштувати під час кількагодинної прогулянки територією Музею.

Мар’яна Добоні,
інтерн Комітету з питань культури і духовності

 

 

«Вимагати можна, попередньо забезпечивши належні умови праці…»

26 травня 2011 року інтерни Верховної Ради України та центральних органів виконавчої влади ознайомилися з новим антикорупційним законодавством та законопроектом про етику та конфлікт інтересів у діяльності публічних службовців. Під час зустрічі експерт громадської організації «Центр європейської інтеграції» к. ю. н. Оксана Климович розповіла про новий закон про засади протидії корупції, реальність сформульованих у ньому вимог та їх відповідність міжнародним стандартам.

Експерт відзначила, що основними досягненнями закону про засади запобігання та протидії корупції є введення у національне законодавство поняття «конфлікт інтересів», визначення чітких правил щодо подарунків публічним службовцям, впровадження декларування доходів, видатків та інтересів публічними службовцями.

Очевидно, що закон про засади запобігання та протидії корупції не є самодостатнім та вичерпним актом і на його виконання необхідно прийняти цілу низку законів та підзаконних нормативних актів, зокрема закон про етику публічного службовця та конфлікт інтересів.

Саме тому на обговорення учасникам заходу був представлений аванпроект – проект закону, що має на меті регулювання питань етики та конфлікту інтересів на публічній службі. Інтернам було роз’яснено основні положення та новели цього проекту і надано можливість самостійно оцінити ефективність та доцільність прийняття його окремих положень.

Аналіз коментарів та зауважень до запропонованого для обговорення законопроекту дозволив зробити такі висновки:

–  впровадження законодавства про етику і конфлікт інтересів є позитивним кроком, що сприятиме виведенню з тіні економіки;

–  позитивним моментом у запропонованому законодавстві, який може бути лише підсиленим, є впровадження жорстких форм та механізмів контролю за вчиненням корупційних дій;

–  позитивним моментом є також впровадження заборон і обмежень щодо подарунків. Важливо, щоб обмеження щодо подарунків були реальними і був забезпечений жорсткий контроль за дотриманням цих правил. Також необхідно встановити більш чіткі і реальні процедури реєстрації подарунків, отриманих під час офіційних заходів;

–  зауваження викликає процедура позбавлення приватного інтересу як спосіб вирішення конфлікту інтересів. Оскільки така процедура є найбільш ризикованою, то потрібно зробити її більш чіткою, зрозумілою та прозорою;

–  неодноразово було наголошено на важливості наявності системи покарань, у тому числі жорстких, які б ефективно застосовувалися за порушення положень щодо конфлікту інтересів, приховування інформації про наявність конфлікту інтересів та створення ситуацій конфлікту інтересів;

–  дієвим профілактичним механізмом у сфері етики публічної служби є суворі покарання, у тому числі втрата роботи та неможливість відновитися на державній службі;

–  забезпечення достойної оплати праці всіх рівнів публічних службовців, особливо публічних службовців нижчих рівнів має стати передумовою та гарантією для ефективного впровадження правил щодо етики та конфлікту інтересів на публічній службі;

–  гідні умови праці, належна оплата праці сприяють підняттю престижу державної служби, формують відчуття гордості, приналежності. Публічні службовці більше дорожать своїм місцем роботи, не бажають його втратити. Такий комплексний підхід сприятиме підвищенню культури публічних службовців та збільшенню довіри суспільства до влади, позитивно впливатиме на зміну суспільної свідомості загалом. Сприятиме впровадженню культури неприйняття корупції й відповідні навчальні та просвітницькі заходи, приклади некорумпованої поведінки в сім’ї та під час навчання;

–  неодноразово було звернено увагу на перевірку доходів та видатків публічних службовців під час перебування на службі та протягом кількох років після її завершення;

–  розглядаючи питання про відповідальність за порушення норм етики публічними службовцями, доцільно розглядати також і питання відповідальності осіб, які спонукають публічних службовців до порушення правил етики та конфлікту інтересів.

Зазначені вище зауваження та пропозиції підтверджують думку, що саме молоді професіонали, які ще не стали частиною системи, не зазнали особистої трансформації під її впливом, можуть стати тією рушійною силою, яка здатна здійснити реформування системи та змінити свідомість суспільства. Спеціалісти, які з студентської лави готові некорупційними методами вирішувати поставлені завдання, не вбачають особливої проблеми у встановлених у законодавстві обмеженнях та вимогах, а навпаки вважають за необхідне їх чітке впровадження. Основною умовою реальності та успіху таких заходів залишається забезпечення належних умов та оплати праці публічних службовців. Тобто вимагати дотримання встановлених правил можливо лише за умови забезпечення тих умов праці, які будуть задовольняти базові потреби службовців та завдяки яким службовці дорожитимуть своїм місцем праці.

 

 

Відбулася зустріч інтернів Верховної Ради України та центральних органів виконавчої влади з членом АПУ, керуючим партнером ЮФ «Легарт» Євгеном Смирновим

16 червня 2011 року член Дніпропетровського відділення Асоціації правників України Євген Смирнов виступив перед інтернами ВРУ та ЦОВВ з лекцією «Захист конституційних прав громадян. Соціально орієнтований юридичний бізнес». Тема виступу Євгена Віталійовича неабияк зацікавила присутніх, адже більшість з них кожного дня зустрічаються з питаннями захисту конституційних прав громадян України.

Особлива увага під час зустрічі була приділена захисту таких конституційних прав громадян, як право на достойний рівень життя, охорону здоров'я, медичну допомогу, право на освіту та правову допомогу.

Держава виступає гарантом прав та свобод людини і громадянина. У той же час право на доступність та безоплатність вищої освіти – це право громадянина отримати відповідний рівень знань та відповідну кваліфікацію, що буде підтверджена дипломом державного зразка. Дійсно, право доступності вищої освіти – це не тільки право вступити до вузу, а й отримати певний рівень фахової підготовки. Однак усе частіше комунальні заклади освіти свій обов’язок навчити, підготувати та випустити конкурентоспроможного спеціаліста зводять до незрозумілої гонки за балами та дипломом. Рівень професіоналізму випускників вишів постійно знижується. Вузи, а особливо регіональні, не зацікавлені в підготовці фахівців, які будуть затребувані на ринку праці, адже набагато вигідніше штампувати штабелями випускників псевдопрестижних спеціальностей, які готові за це платити значні кошти або за яких розрахується Україна з державного бюджету. У зв’язку з такою динамікою люди викидають величезні гроші з метою здобути вищу освіту, а потім не можуть знайти роботу через брак професіоналізму та відсутність пропозиції на ринку праці.

Питання соціально орієнтованого юридичного бізнесу також не залишили байдужими інтернів, які прийшли на захід. Євген Смирнов зауважив, що юридичний бізнес повинен бути в першу чергу успішним бізнесом, який якісно виконує свої функції у суспільстві. У той же час кожний успішний юрист повинен дбати і про добробут своєї держави, регіону чи міста. Соціальна орієнтація юридичних фірм повинна стимулюватися державною. Дійсно, тільки активне бажання України дбати про добробут незахищених верств населення повинно стати орієнтиром в контексті гарантування права на правову допомогу. Більшість громадян нашої держави не мають можливості захистити себе від свавілля та беззаконня. Неповнолітні, люди з обмеженими фізичними можливостями – ось ті категорії населення, на які необхідно звернути увагу нашій владі. Ці категорії повинні отримувати безкоштовну правову допомогу від кваліфікованих незалежних юристів, а держава у свою чергу має дбати про фінансовий аспект цього питання.

ЮФ «Легарт», керуючим партнером якої і є Євген Смирнов, також не залишається осторонь соціальної активності. Пріоритетним напрямком було обрано підтримку ініціатив студентів Дніпропетровщини. Так, юридична фірма виступила партнером таких всеукраїнських та регіональних заходів, як «Школа корпоративного права-2011» та «Найкращий юний правознавець-2010», що були реалізовані в м. Дніпропетровськ. Студентські ініціативи, на думку пана Євгена, є дуже важливими та перспективними, адже вони покликані допомогти подальшому професійному розвитку молодих фахівців у сфері права.

Зустріч видалася цікавою та насиченою новою та актуальною на даний час інформацією, а також відкрила нові горизонти діяльності інтернів-правників.

Валерія Василюк,
інтерн Комітету з питань європейської інтеграції

 

Навчальний тур до Німеччини

Наприкінці червня відбулася ознайомча поїздка інтернів Верховної Ради України до Німеччини за підтримки фонду Еберхарда Шьока. Початковою метою поїздки було побачити зміну архітектурної парадигми Східної Німеччини в історичній перспективі. Проте візит перевершив будь-які сподівання, адже вдалося не тільки безпосередньо доторкнутися до архітектурного розмаїття країни, але й навіть більше – осягнути взаємозв`язок між ментальністю та архітектурою.

Поїздка була цікавою та продуктивною ще й крізь призму концептуальних розбіжностей Східної та Західної Німеччини, а також з огляду на те, наскільки архітектуру можна вважати культурою, проявленою в камені. Часом здавалося, що в дану хвилину ми перебуваємо зовсім не у ХХІ сторіччі, а значно раніше. Заслугою цього є, без сумніву, збережена німцями автентичність їхньої архітектури, котра будується навіки та розрахована на те, щоб її очевидцями були представники і наступних поколінь.

Стало цілком зрозумілим те, що «альтернативна» Німеччина є не лише нічим не гіршою за мейнстрім-Німеччину (Берлін, Мюнхен, Кельн тощо), але й багато в чому навіть більш самобутньою. У цьому сенсі дуже показовим було містечко Штольберг, яке більше нагадувало місто з казок своїми мальовничими будинками й атмосферою давнини.

Треба зазначити, що абсолютно всі пункти програми були підібрані дуже гармонійно. До прикладу, таємничість Штольбергу доповнювала практичність міста Кемніц. Було цікаво дізнатися про особливості сучасного існування Кемніцу (колишнього Карл-Маркс-Штадту) та проблеми, які стосуються не тільки його культурного ландшафту, але й демографічних негараздів. Свободолюбство Дрездена гармоніювало з толерантністю Бауцена. Важко було осягнути, скільки історичних епох, різноманітних культур і подій здатне вмістити в собі одне невеличке містечко Бауцен. Справжнім прикладом релігійної толерантності стала для нас наявність релігійної споруди, у якій правлять службу як для римо-католиків, так і для протестантів.

Ця поїздка також допомогла чітко зрозуміти, що архітектуру важко уявити окремо від ментальності чи культури поведінки. Тому дуже повчальним було почути історію про те, як німці з усієї країни, незалежно від того, представники вони Східної чи Західної Німеччини, допомагали позбутися наслідків повені у Дрездені в 2004 році. Тоді всі, забувши про будь-які розбіжності, власні інтереси чи справи, їхали рятувати культурну столицю своєї країни. На мою думку, це є справжнє свідчення розвиненого почуття національної солідарності, якого так часто бракує нашій державі.

Максим Кияк,
інтерн Комітету з питань свободи слова та інформації