«Я не думав, що буду займатися виборами», - Андрій Магера

          Україна переживає нелегкий виборчий рік. Встановлені результати президентських перегонів, і вже недовго очікувати парламентської кампанії. Інтерни опосередковано відчувають напруженість відносин у парламенті, але, водночас, мають унікальну можливість побачити процес зміни влади майже зсередини. Нарощуються протистояння, інформаційні бомби так і вибухають. Про те, чого чекати від завтрашнього дня, та як оцінювати події минулі, інтерни цікавилися в заступника голови Центральної виборчої комісії Андрія Магери під час зустрічі організованій ГО «Ліга інтернів».

img_8909.jpg

          Андрій Магера є випускником Програми стажування 1997–1998 рр. (регламентний комітет), і за його словами, він ніколи не думав, що буде займатися виборами. Шість років працював помічником народного депутата, паралельно займався приватною практикою. До Центральної виборчої комісії потрапив у 2004 році, напередодні Помаранчевої революції. Андрій відмічає, що в ЦВК працювати психоемоційно важко: в 2004 році він став свідком спроби фальсифікації результатів виборів Президента України, в 2012 році відчував тиск адміністративного ресурсу під час парламентських виборів, у 2014 році готувався до позачергових президентських виборів під час російської збройної агресії, нині у 2019 році пишається тим, що українські герої попри все змогли встановити підсумки голосування на окупованих територіях.

          «Я хочу дожити до виборів лише з двома кандидатами, коли від мого голосу власне нічого не залежатиме, і я вибиратиму кандидата, припустимо, за обличчям. Я вибиратиму того, хто мені більше симпатизуватиме, без розмірковувань, що нині вирішується доля країни», - Андрій Магера.

img_8925.jpg

       Під час зустрічі інтерни ставили питання щодо співпраці ЦВК із міжнародними спостерігачами, щодо ймовірності прийняття Виборчого кодексу та запровадження електронного голосування, щодо особливостей функціонування реєстру виборців.

       По-перше, як зазначив Андрій Магера, спостерігачів на виборах слід розрізняти: є внутрішні політичні, внутрішні аполітичні та міжнародні. Роль останніх фактично зводиться до написання звітів про те, як вони бачать минулі вибори як такі з точки зору їх відповідності нормам міжнародного права (Венеційська комісія, ОБСЄ). Їх значення не слід гіперболізувати. До прикладу, Киргизька республіка враховує 95% наданих їй рекомендацій, проте її не можна порівняти за ступенем розвитку із провідними європейськими державами. Так, добре, що міжнародні спостерігачі існують, проте діяльність внутрішніх є не менш важливою, треба зважати на національний інтерес та зберігати незалежність.

        По-друге, пан Магера чекає на прийняття Виборчого кодексу, у якому мажоритарно-пропорційна система зміниться на пропорційну систему з відкритими списками. Проте на прийдешні парламентські вибори його вже пізно запроваджувати, адже тоді існуватиме загроза дискредитації всієї системи. Для проведення відповідних навчань необхідні щонайменше рік - два. Відкриті списки – новинка для України, суспільство треба підготувати, щоб кожна бабуся із села розуміла як саме вона може оформити своє волевиявлення. Наразі прийняття Кодексу унеможливлює лише відсутність політичної волі в парламенті.

           Щодо електронного голосування Андрій Магера також висловлюється позитивно і вірить, що для України, врешті, воно неминуче. Державі треба лише виключити будь-який ризик втручання у виборчий процес та отримати й утримувати високий рівень довіри громадян до цього процесу. І тоді, років за 20, ми ходитимемо в музеї дивитися на паперові бюлетені.

           Щодо проблеми неточності виборчих списків, Андрій вважає, що вона в Україні не така глобальна як, наприклад, в США – 99,97% в порівнянні до 60% відповідно, хоча і потребує вжиття певних заходів. Існуючі недоліки є наслідком:

  • процедури формування реєстру за даними більше ніж десяти різних державних органів та відсутності єдиного демографічного реєстру;
  • відсутності виборчої адреси у майже 1 млн громадян;
  • недосконалого законодавчого регулювання – так, померлі особи та особи, що втратили громадянство України можуть ще 10 років потому перебувати у реєстрі.

«Поки що ми хочемо більше, ніж можемо», - зазначає Андрій.

          Інтерни питалися думки пана Магери щодо формату минулих дебатів, щодо технічних кандидатів на виборах, щодо цікавих випадків у його роботі як заступника голови ЦВК. Зустріч була насиченою, та, на жаль, обмеженою в часі. Вже у коридорах Андрія перехоплювали інтерни, щоб запитатися про те, що не встигли, про особисте наболіле за час виборчої кампанії.

 

Бендерська Тетяна

                інтернка Секретаріату Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України

Undefined