Щоб Україна стала державою мрії, необхідна ідея: Олексій Толкачов

Інтерни зустрілись з головою благодійного фонду «Омріяна країна», засновником R&D центру Futuropolis, президентом Європейської Асоціації Українців та автором книги «Омріяна країна».

Напевно, кожен із нас неодноразово замислювався, як багато для людини важать мрії. Мрії  століттями обертали колесо прогресу людської цивілізації, саме вони були провісниками найгеніальніших винаходів та найбільш грандіозних подій в історії людства. Мрії спонукали правителів з усього світу розв’язувати війни, завойовуючи все нові й нові території, лікарів – винаходити нові способи лікування страшних хвороб, а винахідників – вигадувати й створювати хитромудрі пристосування для полегшення людського життя. Можна без перебільшень сказати, що мрії – це те, що робить людину людиною, адже з-поміж усіх живих істот на планеті здатність мріяти властива лише людям, і більше нікому.

Мрія – це те, що є у кожного з нас, незалежно від наших здібностей, статусу, кольору шкіри чи країни проживання. Саме заповітна мрія змушує кожного з нас з ентузіазмом прокидатись уранці й із вдячністю лягати спати увечері, завдяки їй у нашому мозку виникають неймовірні ідеї, а душа сповнюється відчуття польоту і невловимого трепету. Запитайте у перехожих, як виглядають його мрії, й Ви отримаєте чимало відповідей, таких однакових і водночас різних, бо мрія – це щось спільне для всіх і одночасно для кожного своє. Вона приходить до всіх у різному вбранні й під різними соусами, але так чи інакше змушує наше серце битися швидше, а погляд – сповнюватися щастя.

«Щастя – це те, до чого прагнеш», - сказала героїня одного з популярних серіалів виробництва Нетфлікс. А те, чого ми найбільше прагнемо – це і є наша мрія. Для когось мрія – це з’їсти морозиво на сніданок, а для когось – купити новий дім, хтось мріє поїхати до моря, а хтось – побувати на Мадагаскарі, хтось мріє про диплом престижного університету, а хтось – зцілитися від важкої хвороби, хтось прагне рятувати людей від стихійного лиха, а хтось – зніматися в кіно, хтось мріє написати книгу, а хтось – стати успішним юристом, адвокатом, політиком…

Прикладів може бути безліч, адже немає людей, у яких не було б власної, нехай маленької, потаємної мрії. Програма стажування молоді в Апараті Верховної Ради України  теж допомагає здійснювати мрії талановитій молоді з усієї України, бо саме завдяки їй 53 щасливчиків отримали унікальну можливість потрапити у стіни українського парламенту та долучитися до творення історії своєї країни. Жити у щасливій, заможній та квітучій країні – це мрія мільйонів українців, мрія, за яку полягли воїни під Жовтими Водами й під Берестечком, мрія, яку оспівали Шевченко й Нечуй-Левицький, мрія, за яку боролися митці Розстріляного Відродження й дисиденти шістдесятих, за яку віддала життя Небесна Сотня й тисячі українських солдатів на Донбасі та яку втілювали в життя Костянтин Острозький і Богдан Хмельницький, Іван Мазепа й Павло Скоропадський, Левко Лук’яненко і Леонід Кравчук.

А що, коли перетворити досвід історичних діячів минулого в натхнення для теперішнього й запоруку успіху для майбутнього? Об’єднати  всі наші мрії в одну – величну та грандіозну – мрію про омріяну країну? Про це інтерни Програми говорили з головою благодійного фонду «Омріяна країна», засновником R&D центру Futuropolis, президентом Європейської Асоціації Українців, автором книги «Омріяна країна» Олексієм Толкачовим.

На думку пана Олексія, для того, щоб зробити Україну економічно потужною, успішною та розвиненою країною, замало іноземних інвестицій та чергової зміни влади. Для того, аби створити в Україні державу майбутнього, необхідна насамперед ідея, адже сучасним світом правлять великі ідеї. Найуспішніші стартапи ХХІ століття, такі як Google, Apple та Amazon, починали саме з неординарної ідеї, втілення якої крок за кроком привело ці компанії до успіху. В основі омріяної країни також повинна бути ідея – переконаний Олексій Толкачов.

У своїй книзі він поділяє ідеї на три різновиди: ретро-ідеї, спрямовані у минуле, до прикладу, ідея про Україну як спадкоємицю Трипільської культури; ідеї-ідентифікатори, тобто ідеї теперішнього, як от ідея хюгге для Данії, та ідеї-мрії, спрямовані у майбутнє, які визначають кінцеву мету нашого шляху, те, куди ми рухаємося. Така ідея-мрія має стати потужним каталізатором єдності українського суспільства, дороговказом його майбутнього розвитку та чинником консолідації внутрішньої енергії українського етносу. Кожен народ має власну етноенергетику, яка найкраще виявляється у консолідуючій ідеї, тоді як відсутність такої ідеї спричиняє зниження етноенергетичного потенціалу нації.

За словами Олексія Толкачова, особлива цінність ідеї-мрії полягає у тому, що вона примножує силу народу, організовує її та зрушує людей в єдиному пориві для досягнення того, що на перший погляд видається цілком неймовірним. Зараз наша країна нагадує будівельний майданчик, де ми планували побудувати країну мрії. У нас була мрія побудувати щось прекрасне й величне, але, як тільки ми підготували будівельний майданчик та всі необхідні матеріали, ми раптом забули, що будуємо. І замість того, аби будувати нову країну, лише перекладаємо з боку на бік будівельні матеріали, нікуди стратегічно не рухаючись. У відсутності стратегії, на думку пана Олексія, й полягає основна історична помилка українців, адже неможливо успішно завершити будівництво, коли ми не розуміємо, що саме будуємо й що в підсумку хочемо отримати. Бо від того, що саме ми будуємо – хмарочос, храм, чи торгівельний центр – залежить те, як слід будувати, які завдання виконувати та які матеріали використовувати. Так і з країною.

На жаль, не всі українці сьогодні усвідомлюють, яку саме державу вони будують, що призводить до високих проросійських настроїв та низького рівня патріотизму в суспільстві. Відсутність стратегічного бачення та спільної візії майбутнього породжують внутрішні протиріччя й конфлікти в сучасному українському соціумі. Тоді як ідея-мрія здатна об’єднувати людей, мобілізовувати енергетичний потенціал суспільства та скеровувати його у правильному напрямку. Саме стратегічне бачення, на думку Олексія Толкачова, є запорукою майбутнього успіху України.

На переконання експерта, в Україні слід створити четверту гілку влади – стратегічну, яку очолюватиме президент. А президент, своєю чергою, повинен бути не господарем, не арбітром і не красивим обличчям для політичного представництва, а виконувати роль того, хто формує стратегічне бачення, щось на зразок біблійного пастуха. Застосовуючи біблійну метафору про овець і пастухів, пан Олексій стверджує, що пастух – це той, хто має стратегічно мислити й прораховувати свої дії наперед, щоб мудро спланувати переміщення свого стада. Так само й президент повинен займатися стратегічним плануванням, ставити амбітні цілі та створювати візію майбутнього своєї країни.

Важливою проблемою України, поряд із комплексом меншовартості, інфантилізмом, політичною незрілістю, синдромом жертви, вивченою безпорадністю та втратою гуманістичних цінностей, є невміння українців любити один одного. За даними дослідження Мережі рішень для сталого розвитку (SDSN) та Центру сталого розвитку (CSD) Колумбійського університету, впродовж 2018-2021 рр. Україна перебувала на 110 місці у світовому рейтингу щастя, поряд із Чадом, Ефіопією та іншими малорозвиненими країнами. Утім, якщо порівнювати умови життя українців та жителів цих країн, то стає зрозуміло, що в Україні жити значно комфортніше. От тільки на психологічному рівні ми звикли відчувати й сіяти довкола себе негатив і дискомфорт. Коли іноземець потрапляє до України, то зі здивуванням помічає, що люди довкола – недружелюбні, грубі, агресивні та злі.

Ми сьогодні перестали посміхатися, радіти успіхам інших та щиро любити своїх ближніх. Тоді як, «якби ми підійшли до питання з любов’ю, ми б багато чого досягли», - переконаний Олексій Толкачов. Українцям надзвичайно пощастило, адже ми можемо створити якісно нову цивілізаційну модель, побудовану на основі любові до людини, де фундаментальною цінністю буде любов, культивування ідеалу успішної, реалізованої особистості та досягнення свободи, гармонії і краси. За словами експерта, Україна зараз перебуває у становищі, яке є надзвичайно сприятливим для побудови нової цивілізаційної моделі, оскільки ми маємо змогу створити все з нуля.

Уряди багатьох країн світу, наприклад, Великої Британії, не можуть так легко реформувати свою політичну систему, бо в її основі – столітня традиція, тоді як Україна є відкритою для всього нового. Крім того, багато країн світу зараз потерпають від кризи, оскільки технологічно вже прориваються у ХХІІ та ХХІІІ ст., а психологічно й ментально залишаються ще у ХХ, інколи навіть у ХІХ ст.. У цьому контексті Україна може створити нову цивілізаційну модель, в основі якої будуть нові цінності, амбітні плани й створення якісно нової людини.

На переконання Олексія Толкачова, «є величезний сенс нашого  перебування саме на цій землі, де нас із вами чекає велике щастя. І щастя не в тому, щоб бути споживачами вже готової, розвиненої країни й цивілізаційної моделі, а в тому, щоб бути творцем власної, новаторської цивілізаційної моделі й залишити по собі величезний, прекрасний слід у майбутньому!».

«Життя – це мрія. Здійсни її!» – Свята Тереза Калькуттська.

Ірина Голотова,

Інтернка Головного управління документального забезпечення

Undefined