Слухання у Верховній Раді України

Частина 2. Процедура підготовки та громадськість

Частина 3. Правила проведення слухань та громадськість

Частина 1.

Що таке слухання

Навіщо громадськості брати участь у слуханнях?

Слухання сприяють залученню широкої громадськості до вироблення державної політики, законотворчого процесу, під час слухань свою думку щдо того чи іншого питання можуть висловити провідні спеціалісти у певній галузі, представники неурядових організацій, бізнесу тощо.

Що таке слухання і хто кого слухає?

Слухання у Верховній Раді України (ВР) – це одна із ключових форм роботи Парламенту, комітету, офіційний захід, під час якого народні депутати у стислій формі отримують інформацію з певних питань безпосередньо від структур виконавчої влади та представників громадськості, здійснюють стислий і ефективний інформаційний обмін.

Регулярне і ефективне проведення комітетських слухань з окремих питань дозволяє покращити  ефективність законотворчої роботи, виконання контрольної функції Парламенту. Протягом 5 сесії ВР VI cкликання відбулося 18 слухань: парламентських – 3, комітетських – 11, та виїзних – 4.

Яка мета слухань?

Головна мета – це обговорення проектів найбільш важливих законодавчих актів, з’ясування ефективності реалізації прийнятих законів та інших актів ВР з питань, віднесених до предметів їх відання, отримання всебічної інформації щодо питань, які розглядаються комітетом, їх детального вивчення та обговорення, а також залучення широких кіл громадськості до участі у визначенні політики держави, розбудови демократичного суспільства.

Які є види слухань?

Парламентські слухання

Відбуваються щомісяця згідно постанови про проведення слухань з певного питання, прийнятої на пленарному засіданні ВР простою більшістю голосів (226). Тему проведення подає профільний комітет. Місцем проведення є пленарна зала, незважаючи на велику кількість учасників слухань, на жаль, практика показує, що представникам громадських організацій дуже важко взяти участь у якості доповідчів під час проведення парламентських слухань. За результатами проведення слухань народні депутами приймають резолюцію, яка містить рекомндації вироблені під час слухань

Комітетські слухання

Проводяться згідно рішення комітету, є менш маштабними за кількістю учасників, але більш ефективними щодо виконная мети проведення. Представники громадськості мають реальні можливості взяти в них участь. (Про останнє в наступному дописі)

Інформаційні

Під час слухань народні депутати безпосередньо знайомляться з думкою представників громадських, самоврядних, відомчих, державних та інших організацій. Це допомагає з’ясувати, де справді потрібні нові закони, а де достатньо внесення відповідних змін до вже чинних законів. Дозволяють забезпечити поінформованість громадськості та сприяти пошуку порозуміння щодо вирішення гострих питань життєдіяльності суспільства

Контрольні

Дозволяють вивчити стан виконання законів України, тих чи інших державних програм тощо, сприяють покращенню підзвітності й посиленню відповідальності виконавчої влади. Громадськість може надати результати моніторингу діяльності виконавчої влади у виконанні законів України або державних програм.

Законотворчі

Дозволяють залучити широкі кола громадськості до участі у розробці і плануванні державної політики; залученню громадської експертизи до законодавства тощо.

Добре організовані слухання дозволяють запросити та вислухати народним депутатам експертів, представників громадськості, які дотримують протилежних точок зору.

Відкриті та закриті слухання

Представники громадськості є важливими учасниками всіх відкритих слухань, але згідно закону «Про комітети Верховної Ради України», комітет може ухвалити рішення про проведення закритих слухань, якщо інформація, яка буде використана при проведенні слухань, містить державну чи іншу охоронювану законом таємницю.

Виїзні

Комітет ВР своїм рішенням може ухвалити ініціативу про проведення виїзних слухань для вивчення ситуації на місці, дуже часто Комітет ВР з питань екології проводить виїзні слухання або засідання.

Слухання у Верховній Раді України.

Частина 2.

Процедура підготовки та громадськість

Хто ініціює проведення

Ініціатива щодо проведення слухань у комітеті Верховної Ради України (ВР) може виходити від:

a) голови комітету,

б) окремих членів комітету

в) працівників секретаріату комітету

Рішення про проведення приймається на засіданні комітету

На етапі попереднього обговорення ініціативи щодо проведення слухань та уточнення теми слухань можуть відбуватись консультації комітету з об’єднаннями громадян, представниками виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Чи може громадськість проявити ініціативу щодо проведення слухань?

Згідно Закону України «Про зверення громадн» громадськість може вносити письмові обгрунтовані пропозиції про проведення слухань:

–     керівництву ВР

–     керівництву комітету

–     окремим народним депутатам

Інформаційні кампанії у ЗМІ також можуть бути шляхом донесення пропозиції громадськості щодо проведення слухань, наприклад, екологічного характеру.

Як обгрунтувати потребу проведення слухання?

Зрозуміло, що обгрунтованана ініціатива тільки сприятиме прийняттю позитивного рішення комітету щодо проведення слухань та врахуванню побажань щодо теми слухань. Обгрунтування може містити аналітичні дослідження здійснені громадською організацією, аналіз планів комітету щодо проведення законотворчої діяльності, пропозиції щодо законодавчої пропозиції, статистичну інформацію, публікації в ЗМІ, аналіз стенограм проведених слухань в минулому тощо.

Бажано, щоб ініціатива містила конкретну тему слухань, або коло конкретної проблеми.

Алгоритм підготовки проведення слухань

1. Комітети приймають рішення про тему, день та час проведення слухань. У рішенні комітету про проведення слухання визначаються особи, відповідальні за організацію підготовки та проведення слухань, доповідачі з питань, що розглядатимуться, та порядок їх висвітлення в засобах масової інформації.
2.  Інформація про тему, день та час проведення слухань розміщується на сайті ВР www.rada.gov.ua в розділі «Анонси» та друкується в газеті «Голос України».
3. Відповідальні консультанти комітету готують пропозиції щодо учасників слухань, листи до керівників міністерств та відомств щодо надання аналітичних матеріалів з теми слухань, надсилають запрошення до участі у слуханнях, контактують і погоджують теми доповідей з доповідачами, готують листи до структурних підрозділів ВР щодо надання і підготовки приміщення для проведення слухань, висвітлення роботи слухань у ЗМІ (інформаційне управління централізовано надсилає запрошення акредитованим у ВР журналістам), контролюють процес отримання запрошень, за наявності потреби звертаються за допомогою до представників наукових кіл, фахівців, громадськості.

Як взяти участь у слуханнях, якщо дізнався про їх проведення зі ЗМІ?

Про своє бажання бути присутніми на слуханнях представники громадськості повідомляють працівників секретаріату профільного комітету за наданими в пресі або на запрошеннях адресою і телефоном. Письмова повідомлення має містити обгрунтування зацікавленості, а також список представників громадської організації для замовлення перепусток до комітетів ВР.

Якщо представники громадських організацій планують виступити із доповіддю, вони мають надати тези доповіді відповідальному консультанту.

Чи можуть громадські організації пропонувати доповідачів?

Ініціатори проведення слухаь – представники громадськості можуть делегувати для участі у слуханнях доповідачів та учасників слухань (зрозуміло, за погодженням з комітетом).

Так само пропонувати доповідачів та учасників слухань можуть представники громадськості, які отримали інформацію щодо рішення комітету провести слухання на цікаву чи близьку для них тему.

Рішення щодо можливості представників громадськості виступити з доповіддю чи взяти участь у слуханнях приймаються комітетами, що проводять слухання.

Підготовка інформаційних матеріалів

Представники громадськості можуть готувати до слухань у комітетах Верховної Ради власні матеріали, які знайомлять депутатів, пресу, інших учасників слухань з актуальними питаннями, що стосуються теми слухань.

Ініціатива щодо участі громадськості може виходити і від комітету

Представники громадськості можуть отримати від комітету  запрошення взяти участь у слуханнях, виступити з визначеного питання чи надати інформацію. На письмове попереднє запрошення комітету вони зобов’язані прибути на слухання та дати роз’яснення щодо питань, які розглядаються комітетом.

Ще раз про зацікавленість громадських організацій у проведенні слухань

Активна участь громадськості в організації і проведенні слухань може стати основою для подальшої співпраці об’єднань громадян, відповідно до цілей і завдань їх діяльності, з комітетами залежно від предметів їх відання.

Про те як підготувати доповідь і про правила участі у слуханнях у наступних нотатках …