Частина 2. Процедура підготовки та громадськість
Частина 3. Правила проведення слухань та громадськість
Що таке слухання
Навіщо громадськості брати участь у слуханнях?
Слухання сприяють залученню широкої громадськості до вироблення державної політики, законотворчого процесу, під час слухань свою думку щдо того чи іншого питання можуть висловити провідні спеціалісти у певній галузі, представники неурядових організацій, бізнесу тощо.
Що таке слухання і хто кого слухає?
Слухання у Верховній Раді України (ВР) – це одна із ключових форм роботи Парламенту, комітету, офіційний захід, під час якого народні депутати у стислій формі отримують інформацію з певних питань безпосередньо від структур виконавчої влади та представників громадськості, здійснюють стислий і ефективний інформаційний обмін.
Регулярне і ефективне проведення комітетських слухань з окремих питань дозволяє покращити ефективність законотворчої роботи, виконання контрольної функції Парламенту. Протягом 5 сесії ВР VI cкликання відбулося 18 слухань: парламентських – 3, комітетських – 11, та виїзних – 4.
Яка мета слухань?
Головна мета – це обговорення проектів найбільш важливих законодавчих актів, з’ясування ефективності реалізації прийнятих законів та інших актів ВР з питань, віднесених до предметів їх відання, отримання всебічної інформації щодо питань, які розглядаються комітетом, їх детального вивчення та обговорення, а також залучення широких кіл громадськості до участі у визначенні політики держави, розбудови демократичного суспільства.
Які є види слухань?
Парламентські слухання
Відбуваються щомісяця згідно постанови про проведення слухань з певного питання, прийнятої на пленарному засіданні ВР простою більшістю голосів (226). Тему проведення подає профільний комітет. Місцем проведення є пленарна зала, незважаючи на велику кількість учасників слухань, на жаль, практика показує, що представникам громадських організацій дуже важко взяти участь у якості доповідчів під час проведення парламентських слухань. За результатами проведення слухань народні депутами приймають резолюцію, яка містить рекомндації вироблені під час слухань
Комітетські слухання
Проводяться згідно рішення комітету, є менш маштабними за кількістю учасників, але більш ефективними щодо виконная мети проведення. Представники громадськості мають реальні можливості взяти в них участь. (Про останнє в наступному дописі)
Інформаційні
Під час слухань народні депутати безпосередньо знайомляться з думкою представників громадських, самоврядних, відомчих, державних та інших організацій. Це допомагає з’ясувати, де справді потрібні нові закони, а де достатньо внесення відповідних змін до вже чинних законів. Дозволяють забезпечити поінформованість громадськості та сприяти пошуку порозуміння щодо вирішення гострих питань життєдіяльності суспільства
Контрольні
Дозволяють вивчити стан виконання законів України, тих чи інших державних програм тощо, сприяють покращенню підзвітності й посиленню відповідальності виконавчої влади. Громадськість може надати результати моніторингу діяльності виконавчої влади у виконанні законів України або державних програм.
Законотворчі
Дозволяють залучити широкі кола громадськості до участі у розробці і плануванні державної політики; залученню громадської експертизи до законодавства тощо.
Добре організовані слухання дозволяють запросити та вислухати народним депутатам експертів, представників громадськості, які дотримують протилежних точок зору.
Відкриті та закриті слухання
Представники громадськості є важливими учасниками всіх відкритих слухань, але згідно закону «Про комітети Верховної Ради України», комітет може ухвалити рішення про проведення закритих слухань, якщо інформація, яка буде використана при проведенні слухань, містить державну чи іншу охоронювану законом таємницю.
Виїзні
Комітет ВР своїм рішенням може ухвалити ініціативу про проведення виїзних слухань для вивчення ситуації на місці, дуже часто Комітет ВР з питань екології проводить виїзні слухання або засідання.
Слухання у Верховній Раді України.
Частина 2.
Процедура підготовки та громадськість
Хто ініціює проведення
Ініціатива щодо проведення слухань у комітеті Верховної Ради України (ВР) може виходити від:
a) голови комітету,
б) окремих членів комітету
в) працівників секретаріату комітету
Рішення про проведення приймається на засіданні комітету
На етапі попереднього обговорення ініціативи щодо проведення слухань та уточнення теми слухань можуть відбуватись консультації комітету з об’єднаннями громадян, представниками виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Чи може громадськість проявити ініціативу щодо проведення слухань?
Згідно Закону України «Про зверення громадн» громадськість може вносити письмові обгрунтовані пропозиції про проведення слухань:
– керівництву ВР
– керівництву комітету
– окремим народним депутатам
Інформаційні кампанії у ЗМІ також можуть бути шляхом донесення пропозиції громадськості щодо проведення слухань, наприклад, екологічного характеру.
Як обгрунтувати потребу проведення слухання?
Зрозуміло, що обгрунтованана ініціатива тільки сприятиме прийняттю позитивного рішення комітету щодо проведення слухань та врахуванню побажань щодо теми слухань. Обгрунтування може містити аналітичні дослідження здійснені громадською організацією, аналіз планів комітету щодо проведення законотворчої діяльності, пропозиції щодо законодавчої пропозиції, статистичну інформацію, публікації в ЗМІ, аналіз стенограм проведених слухань в минулому тощо.
Бажано, щоб ініціатива містила конкретну тему слухань, або коло конкретної проблеми.
Алгоритм підготовки проведення слухань
- Комітети приймають рішення про тему, день та час проведення слухань. У рішенні комітету про проведення слухання визначаються особи, відповідальні за організацію підготовки та проведення слухань, доповідачі з питань, що розглядатимуться, та порядок їх висвітлення в засобах масової інформації.
- Інформація про тему, день та час проведення слухань розміщується на сайті ВР www.rada.gov.ua в розділі «Анонси» та друкується в газеті «Голос України».
- Відповідальні консультанти комітету готують пропозиції щодо учасників слухань, листи до керівників міністерств та відомств щодо надання аналітичних матеріалів з теми слухань, надсилають запрошення до участі у слуханнях, контактують і погоджують теми доповідей з доповідачами, готують листи до структурних підрозділів ВР щодо надання і підготовки приміщення для проведення слухань, висвітлення роботи слухань у ЗМІ (інформаційне управління централізовано надсилає запрошення акредитованим у ВР журналістам), контролюють процес отримання запрошень, за наявності потреби звертаються за допомогою до представників наукових кіл, фахівців, громадськості.
Як взяти участь у слуханнях, якщо дізнався про їх проведення зі ЗМІ?
Про своє бажання бути присутніми на слуханнях представники громадськості повідомляють працівників секретаріату профільного комітету за наданими в пресі або на запрошеннях адресою і телефоном. Письмова повідомлення має містити обгрунтування зацікавленості, а також список представників громадської організації для замовлення перепусток до комітетів ВР.
Якщо представники громадських організацій планують виступити із доповіддю, вони мають надати тези доповіді відповідальному консультанту.
Чи можуть громадські організації пропонувати доповідачів?
Ініціатори проведення слухаь – представники громадськості можуть делегувати для участі у слуханнях доповідачів та учасників слухань (зрозуміло, за погодженням з комітетом).
Так само пропонувати доповідачів та учасників слухань можуть представники громадськості, які отримали інформацію щодо рішення комітету провести слухання на цікаву чи близьку для них тему.
Рішення щодо можливості представників громадськості виступити з доповіддю чи взяти участь у слуханнях приймаються комітетами, що проводять слухання.
Підготовка інформаційних матеріалів
Представники громадськості можуть готувати до слухань у комітетах Верховної Ради власні матеріали, які знайомлять депутатів, пресу, інших учасників слухань з актуальними питаннями, що стосуються теми слухань.
Ініціатива щодо участі громадськості може виходити і від комітету
Представники громадськості можуть отримати від комітету запрошення взяти участь у слуханнях, виступити з визначеного питання чи надати інформацію. На письмове попереднє запрошення комітету вони зобов’язані прибути на слухання та дати роз’яснення щодо питань, які розглядаються комітетом.
Ще раз про зацікавленість громадських організацій у проведенні слухань
Активна участь громадськості в організації і проведенні слухань може стати основою для подальшої співпраці об’єднань громадян, відповідно до цілей і завдань їх діяльності, з комітетами залежно від предметів їх відання.
Про те як підготувати доповідь і про правила участі у слуханнях у наступних нотатках …
Слухання у Верховній Раді України.
Частина 3.
Правила проведення слухань та громадськість
Пропонуємо згадати, що слухання у Верховній Раді України (ВР) – це офіційний захід, під час якого народні депутати у стислій формі отримують інформацію з певних питань безпосередньо від структур виконавчої влади та представників громадськості, здійснюють стислий і ефективний інформаційний обмін. Інформаційний обмін передбачає, насамперед, можливість для народного депутата задати питання до доповідача та отримати вичерпну інформацію.
Чим слухання відрізняються від круглих столів?
- На слуханнях тільки народні депутати можуть задавати питання до доповідачів. Якщо основними формами роботи круглих столів є доповіді, співдоповіді та виступи з обговорення, то для слухань важливим елементом є процедура запитань до виступаючих.
- Розсадка. У приміщенні для слухань виділяються наступні сектори:
• для представників Верховної Ради,
• для доповідачів,
• для технічного персоналу,
• для громадськості,
• для представників засобів масової інформації.
Присутні на слуханнях представники громадськості займають місця на певній відстані від учасників обговорення.
Серед місць для громадськості резервуються
• місця для інших доповідачів,
• місця для представників ЗМІ.
- Орієнтовний регламент слухань:
• Час, відведений для спілкування депутатів з одним доповідачем,–
30 хвилин.
• Час, відведений для спілкування депутатів з одним доповідачем, розподіляється так:
– Інформація автора (одного з авторів) законопроекту з питання, що є предметом слухань (визначається на основі вивчення матеріалів доповідачів) – 5 хвилин.
– Обґрунтування позиції доповідача – 10 хвилин.
– Запитання членів комітету до доповідача і відповіді на них – 15 хвилин.
• Час, відведений для запитання депутата – до 2 хвилин.
• Час, відведений для відповіді доповідача на запитання депутата, –
до 5 хвилин.
Головне завдання головуючого на слуханнях
Дотримуватися процедури проведення слухань та регламенту, пильнування дотриманя процедури запитань до виступаючих. Запровадження класичної процедури, характерної для слухань, дозволить перейти від процесу проведення слухань в режимі “випускання пари”, коли кожен говорить про те, що йому болить, до предметного діалогу.
Головне завдання народних депутатів україни на слуханнях:
Отримати інформацію з певних питань безпосередньо від структур виконавчої влади та представників громадськості, що здійснюють стислий і ефективний інформаційний обмін.
Що очікується від доповідачів для підготовки успішного виступу:
До слухань у робочих органах Верховної Ради доповідачі готують:
a) обґрунтування своєї позиції (до 3 сторінок тексту),
б) додаткові матеріали для обґрунтування позиції (в довільній кількості і довільній формі).
• Доповідачі повинні дотримуватися норм установленого регламенту.
• Відповіді на запитання представників Верховної Ради мають бути максимально чіткими і лаконічними.
• Після завершення розгляду свого питання доповідач повинен одразу ж поступитись місцем наступному доповідачу.
Правила участі у слуханнях присутніх представників громадськості
• Присутні на слуханнях представники громадськості не повинні втручатися в хід слухань.
• Присутні на слуханнях не можуть коментувати ні запитання представників Верховної Ради, ні відповіді доповідачів.
Додаткові інформаціні матеріали
Представники громадськості, залучені до участі у слуханнях, можуть поширювати серед учасників слухань власні матеріали з актуальних питань теми слухань.
Представники громадськості можуть подавати пропозиції щодо Рекомендацій слухань.
Приклад, орієнтовного порядку денного
1. Виступ Головуючого.
• Привітання учасників слухань.
• Загальні зауваження, під час яких головуючий:
а) пропонує представникам преси і громадськості отримати інформаційні матеріали,
б) інформує присутніх про правила слухань.
• Представлення учасників слухань:
а) депутатів,
б) посадових осіб, представників органів влади,
в) доповідачів,
г) фахівців,
д) представників громадських організацій, політичних партій, підприємств, організацій та фірм,
е) засоби масової інформації, представники яких присутні на слуханнях,
є) інших учасників слухань.
• Надання слова Завідуючому Секретаріатом комітету.
2. Інформація Завідуючого Секретаріатом комітету про регламент слухань.
3. Інформація ініціатора слухань (або автора законопроекту) про тему та окремі питання слухань (за необхідності).
4. Вступні промови депутатів (за необхідності).
5. Спілкування депутатів з доповідачами:
Для кожного з доповідачів:
– Інформація автора (авторів) законопроекту про зміст питання, з якого виступає даний доповідач (визначається на основі попереднього вивчення матеріалів, переданих до комітету доповідачами).
– Виголошення доповідачем заздалегідь підготованого виступу з обґрунтуванням своєї позиції.
– Відповідь доповідача на запитання депутата.
Для кожного з депутатів:
– Запитання до доповідача.
6. Підсумок слухань одного із авторів законопроекту.
7. Заключне слово головуючого:
• подяка учасникам за участь у роботі слухань.
• надання інформації про подальші кроки вирішення проблеми, порушеної на слуханнях.
Бажаємо успішної співпраці із комітетами ВР!